Українська Бібліотека імені Симона Петлюри

Вітаємо на нашому сайті

Бібліотека була заснована у 1926 році з ініціативи Комітету вшанування пам’яті Симона Петлюри, який передав на її створення перші фонди. Значну підтримку також надали Уряд Української Народної Республіки в екзилі та редакція часопису «Тризуб».

Три факти про бібліотеку

1Українська бібліотека імени Симона Петлюри була заснована у Парижі 1926 р. після вбивства Голови Директорії і Головного Отамана Військ УНР С. Петлюри на вулиці Расін більшовицьким агентом С. Шварцбардом. За задумом організаторів, до числа яких належали відомі представники уенерівської еміграції В. Прокопович, О. Шульгин, І. Косенко, І. Рудичів, О. Удовиченко, Бібліотека мала стати «нерукотворним пам’ятником» Головному Отаманові, виконуючи місію не лише українського наукового та культурно-освітнього центру в Європі, але й низку важливих музейно-архівних завдань: збирання колекції пам’яток і предметів, пов’язаних із життям та діяльністю С. Петлюри, сприяння проведенню пошуків матеріалів з історії українсько-французьких зв’язків у архівах та бібліотеках Франції.

220-21 січня 1941 р. книжкове та архівне зібрання Української Бібліотеки імени Симона Петлюри було конфісковано нацистами. Загалом ними було вивезено з Бібліотеки близько 15000 книжок, карт, фотографій та музейних експонатів (загалом понад 100 скринь). Але це стало лише початком випробувань, які випали на долю колекцій Бібліотеки, бо основна частина конфіскованих нацистами книг та архівних матеріалів на завершальному етапі війни була вивезена до СРСР в якості воєнних трофеїв, після чого була розпорошена між кількома архівосховищами та бібліотеками України та Росії.

3Рада Бібліотеки взяла активну участь у роботі Комітету для встановлення пам’ятника Головному Отаманові Симону Петлюрі на цвинтарі Монпарнас (скульптор – Г. Крук), урочисте відкриття якого відбулося у травні 1954 р. З того часу Рада Бібліотеки опікується цією українською національною святинею на французькій землі, щорічно організуючі заходи, присвячені увічненню пам’яті Головного Отамана, відзначаючи річниці його трагічної загибелі, влаштовуючи виставки, лекції, конференції.