25 травня 2020 р. у Парижі на цвинтарі Монпарнас відбулась церемонія вшанування пам’яті видатного державного і громадсько-політичного діяча, Голови Директорії та Головного Отамана Військ УНР Симона Петлюри, у якій взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур, директор й голова Ради Української бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі Ярослава Йосипишин, радник Посольства України у Франції й директор Культурно-інформаційного центру Наталія Кочубей, член Ради Бібліотеки Іван-Петро Пастернак.

        Через карантинні обмеження у церемонії не змогли взяти участь ширші кола української громадськості, які традиційно у цей день упродовж вже понад 90 років від дня загибелі Головного Отамана від куль більшовицького агента відвідують цвинтар Монпарнас, щоб вклонитися видатному національному героєві. Присутні відзначили неоціненні заслуги Симона Петлюри у справі українського державотворення та захисту національних інтересів.

22 грудня 2019 р. з нагоди Дня працівників дипломатичної служби України співробітники Посольства України у Франції вшанували пам’ять визначних державних діячів Української Народної Республіки.

Церемонія розпочалась покладанням квітів на могилу першого міністра закордонних справ УНР Олександра Шульгина на цвинтарі м. Сарсель. Співробітники Посольства вшанували пам’ять Голови Директорії і Головного Отамана Військ УНР Симона Петлюри та українського дипломата, довголітнього голови Союзу українських емігрантських організацій у Франції Миколи Шумицького на цвинтарі Монпарнас у Парижі.

Директор Української Бібліотеки д-р Ярослава Йосипишин та Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур

22 травня 2019 р. виповнилось 140 років від дня народження одного з найвизначніших діячів українського державотворення, Голови Директорії УНР, Головного Отамана Військ УНР Симона Петлюри (1879–1926). З цієї нагоди 25 травня у Парижі відбувся Студійний день (Journée d’étude Symon Petlura), який був організований спільними зусиллями Української Бібліотеки імені Симона Петлюри та Українського культурного центру при Посольстві України у Франції.

У цей день о 14:35 відбулося покладання квітів від Ради Бібліотеки ім. С. Петлюри, Посольства України у Франції та українських громадських організацій на могилу голови Директорії УНР на цвинтарі Монпарнас та відправлення соборної панахиди.

О 16:30 в Українському культурному центрі ім. Василя Сліпака у Парижі на честь С. Петлюри було проведено Студійне зібрання, присвячене темі «Україна в міжнародних відносинах під час Директорії». З вітальним словом до присутніх звернулись Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур та директор Української Бібліотеки ім. Симона Петлюри д-р Ярослава Йосипишин.

На Студійному дні були виголошені доповіді Я. Йосипишин «Міжнародна політика України під час Директорії» та А. Лазаревої-Ґіймоль «Українська делегація на Паризькій мирній конференції 1919 року». Також у рамках Студійного дня відбувся допрем’єрний показ нового фільму Олеся Янчука «Таємний щоденник Симона Петлюри» та зустріч із режисером і виконавицею ролі Лесі Петлюри Вікторією Янчук.

          Проведенням цього Студійного дня Українська Бібліотека ім. Симона Петлюри і Посольство України у Франції ще раз засвідчили значущість постаті Голови Директорії УНР Симона Петлюри в розбудові української державності, у розвитку українсько-французьких зв’язків.

Див. далі фотозвіт

1.Симон Петлюра в Кам’янці-Подільському, 1919 р.

2. Симон Петлюра в Кам’янці-Подільському, 1919 р.

3. Симон Петлюра

4. Симон Петлюра в Кам’янці-Подільському, 1919 р.

5. Симон Петлюра

6. Симон Петлюра 

7. Симон Петлюра

8. Симон Петлюра в Кам’янці-Подільському, 1919 р.

9. Симон Петлюра, 1902 рік

10. Симон Петлюра і генерал Антоній Лістовський, квітень 1920 року

11. Симон Петлюра та Олександр Доценко, 1919 рік

12. Симон Петлюра серед друзів з полтавської семінарії, 1912 рік

13. Редакція тижневика "Слово": В.Садовський, С.Петлюра, Я.Міхура, М.Порш. Між 1907-1909 роками

14. Симон Петлюра на похороні українського авіатора Левка Мацієвича, 1910 рік

15. Симон Петлюра з учасниками літніх учительських курсів. Серед присутніх: О.Пчілка, І.Нечуй-Левицький, Ю.Тищенко-Сірий, С.Черкасенко. Киїів, 1913 рік

16. Симон Петлюра. Малюнок олівцем авторства Миколи Битинського.

Бібліотека зачинена з приводу інвентаризації бібліотечного фонду.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Книжковий відділ

Перше книжкове надходження – Конституція Пилипа Орлика (видана 1710 р. у Бендерах) – надійшло від голови Ради Бібліотеки В. Прокоповича 1 березня 1927 р. З того часу книжкові фонди Бібліотеки невпинно поповнювались, причому майже виключно шляхом безкоштовних надходжень від українських емігрантів. Особливо цінні видання («Історія Русів», «Опис України» Ґ. де Бопляна, «Історія Карла ХІІ» Вольтера, «Історія козаків-запорожців» Ж.-Б. Шерера, «Історія Києва» М. Берлінського та ін.) купувались для УБСП співробітниками журналу «Тризуб», які не шкодували для цього своїх коштів, кожного разу проводячи спільні збірки. У 1931 р. Бібліотека налічувала 7052 книжки, ще за п’ять років – 12492 (з них 6612 – українською мовою), а в 1937 р. – у фондах нараховувалось 13812 примірників, з яких українською мовою – 7430, іноземними – 6382). У січні 1940 р. Бібліотека імени Симона Петлюри нараховувала понад 14000 томів.

 
Одна з кімнат Бібліотеки, 1940 р.

З квітня 1946 р. і до сьогодні Бібліотека зібрала колекцію у понад 32000 книжок, однак повернути свої раритетні видання міжвоєнного періоду так і не змогла, оскільки останні були розпорошені між кількома бібліотечними установами на пострадянському просторі. Останнім часом у Бібліотеці триває процес каталогізації фондів у відповідності до сучасних вимог бібліотекознавства, що в перспективі уможливить дистанційний доступ читачів до повного опису книг УБСП. Зараз важливо пам’ятати про те, що позиція фундаторів Бібліотеки, закріплена у її статуті, весь час залишалась незмінною – бібліотечне зібрання має назавжди залишитися у Парижі.

Колекція періодики

З перших днів існування Бібліотеки тривав процес збирання української та іншомовної періодики. 1931 р. у її фондах налічувалось кількасот примірників періодичних видань за різні роки, ще за п’ять років – 482 назви україномовних журнальних періодичних видань та 240 видань іншими мовами, а також 200 газет, 90 з яких були у постійному користуванні. Як і книги та інші документи, міжвоєнна колекція була конфіскована нацистами, а після її захоплення більшовиками – опинилась розпорошеною у бібліотечних закладах кількох міст СРСР.
У повоєнний час процес збирання періодики було поновлено, завдяки чому зараз українська періодика у Бібліотеці представлена комплектами та поодинокими примірниками часописів, що виходили як на українських теренах, так і у Польщі, Чехословаччині, Франції, Німеччині, Швейцарії, США, Канаді та інших країнах. Сьогодні в каталозі Бібліотеки відображено близько 600 найменувань журналів і газет, які є цінним джерелом з суспільно-політичної та культурної історії українців у світі.

Колекція плакатів та оголошень

Українська Бібліотека імени Симона Петлюри володіє колекцією плакатів значної історичної вартості, збирання яких розпочалось з перших днів існування цього культурного осередку. Особливу цінність становить «Колекція плакатів і оголошень на відзначення річниць загибелі Голови Директорії і Головного Отамана Військ УНР Симона Петлюри».
У збірці представлено плакати як громадсько-політичного характеру (про Голодомор 1932-1933 рр., на відзначення різних урочистих дат в житті української еміграції), так і афіші театральних колективів, оголошення про виступи різних українських танцювальних та пісенних гуртів тощо. Серед останніх значний інтерес становить «Колекція театральних афіш українських артистичних колективів (1949-1959 рр.)», зокрема, «Ансамблю українських акторів під мистецьким проводом В. Блавацького», «Театру-студії під проводом Йосипа Гірняка» та ін. Більшість афіш виготовлені типографським способом, але й представлені мистецьки оформлені рукописні зразки.
Влітку 2009 р. було проведено упорядкування та реставрацію значної частини колекції, в результаті чого документи було систематизовано за тематичним і хронологічним принципами та сформовано у теки. Переважна більшість плакатів та афіш має значну історичну вартість і потребує оцифровування.

Музейний відділ

При Бібліотеці, «як її неподільна частина», від часу її створення існував Музей С. Петлюри, у якому зберігалися його посмертна маска, рукописи, світлини, архів Судової комісії в справі процесу Шварцбарда та інші раритети. Радою Бібліотеки була прийнята окрема постанова про збирання та збереження епістолярної спадщини Головного Отамана, згідно до якої спеціально виготовлялися копії всіх його листів, що зберігалися у Бібліотеці (створювався т.зв. «страховий фонд» документів), а також у міру можливості копіювалися листи С. Петлюри, які перебували на зберіганні в інших осередках чи у приватних осіб.

 
Обстановка кімнати, в якій мешкав С.Петлюра перед смертю (1926 р.).

Рада Бібліотеки намагалась зберегти як особисті речі й документи Головного Отамана, так і саму атмосферу, в якій він перебував в останні місяці й дні свого життя у Парижі. На одній із стін було розміщено штандарт Голови Директорії, яким було вкрито труну С. Петлюри, а на ньому на щиті з чорного оксамиту – посмертну маску Головного Отамана.

 
Частина експозиції музею Бібліотеки на rue de La Tour d’Auvergne, 41.

У міжвоєнний час Бібліотека збагатилася колекціями фотографій, листівок, діапозитивів і негативів, стародавніх та сучасних мап, кількома десятками великих альбомів малюнків і світлин про Україну, альбомами українських гербів та екслібрисів. Вона також володіла повною колекцією поштових марок і грошових банкнот часів української незалежності 1917-1920 рр.

Частина музейної експозиції Бібліотеки (міжвоєнна доба)

Сьогодні у музейному відділі Бібліотеки зберігаються окремі особисті речі Головного Отамана, його посмертна маска, скульптурні портрети Ольги та Лесі Петлюр, відзнаки українського війська, а також картини українських митців, фотодокументи, твори українського народного мистецтва (вишивка, гончарні та інкрустовані вироби, писанки тощо).

 
Фрагмент з музейної експозиції Бібліотеки, 2018 р.

Архівний відділ

Архівне зібрання Української Бібліотеки міжвоєнного періоду містило цінні документи Уряду УНР в екзилі, матеріали редакції журналу «Тризуб», архіви громадсько-політичних діячів, учених, літераторів (Т. Котенка, Б. Лазаревського, П. Чижевського та ін.) та українських організацій на теренах Франції, зокрема, Товариства бувших вояків Армії УНР. Архівні зібрання Бібліотеки були вивезені нацистами разом з іншими бібліотечними колекціями у січні 1941 р. Згодом вони потрапили до радянських спецсховищ і до сьогодні не повернені Бібліотеці. У повоєнний період Рада Бібліотеки відновила важливу діяльність із збирання документальних свідчень Визвольної боротьби за Українську державність і незалежність. Сьогодні в архівному відділі сконцентровано цінні документи, що стосуються життя та діяльності Симона Петлюри, а також увічнення його пам’яті. Проводиться робота з упорядкування, систематизації та описування колекцій.
   

Бібліотека опікується однією з найвеличніших українських національних святинь на французькій землі – могилою Симона Петлюри на паризькому цвинтарі Монпарнас. Пам’ятник Головному Отаману (скульптор – Г. Крук) був споруджений у травні 1954 року заходами спеціального Комітету, в роботі якого найдіяльнішу участь брала Рада Бібліотеки.

Щорічно з ініціативи та за участю Бібліотеки організуються заходи, присвячені увічненню пам’яті Голови Директорії та Головного Отамана Військ УНР Симона Петлюри, відзначаються річниці його трагічної загибелі, влаштовуються виставки, лекції, періодично відбуваються конференції за участю науковців з Франції, України, США, Польщі та інших країн. 

Для перегляду публікацій перейдіть за посиланням. 

Вшанування пам'яті Симона Петлюри у Парижі. 2020

Вшанування пам’яті Симона Петлюри у Парижі. 2019

Вшанування пам'яті Симона Петоюри у Парижі. 2017

Вшанування пам`яті видатних діячів доби УНР

У 2017 році польські студенти з університету Studium Europy Wschodniej Uniwersytet Warszawski прийшли поклонитися на могилу Головного Отамана Військ УНР Симона Петлюри та поклали вінок з червоних макових квітів і 4 ліхатрі з стрічками Університету. 

До 95-ої річниці вбивства видатного українця: вшанування пам’яті Симона Петлюри в Парижі 

25 травня в Парижі на цвинтарі Монпарнас відбулося вшанування пам’яті до 95-ої річниці вбивства видатного українця Симона Петлюри.

Вранці на місці поховання відбулася молитва за упокій душі Небіжчика за участі священників Собору Святого Володимира Великого. І хоч вшанування було обмежено санітарними вимогами, пам’ять Симона Петлюри прийшли вшанувати представники Репрезентативного комітету українців у Франції, Об’єднання українців у Франції, Спілки української молоді, Бібліотеки імени Симона Петлюри, голова Союзу українок у Франції та представники від української школи Св. Володимира Великого і української громади, а також дипломати Посольства України у Франції. Церемонія завершилася покладанням квітів. Ввечері відбулась також і поминальна панахида, яка пройшла в самому Соборі Св. Володимира Великого, де й помер в 1926 р. очільник Української Народної Республіки. 

Р.S. Стояла сьогодні під дощем на rue Racine і мовчала. Незрима історія не йде звідси, гніздиться тут і осідає. Неможливо викинути з голови всі ті моторошні сцени, які заполоняють увагу.

Ось Симон Петлюра виходить з ресторану Grand Boullion Chartier. Завершилася трапеза можливо після неї людина стає трохи безпечною. Він зупиняється перед вітриною книжкової крамниці. Чи його, може, зупинив вигук, його власне ім’я. Вбивця вже тут, він пантрував на нього як на здобич. Сім пострілів, з них п’ять впритул. 

Симон Петлюра впав на оцьому самому тротуарі навпроти. Сталося це рівно 95 років тому, 26 травня 1926 р. Пам’ятаймо визначного українця, який помер далеко від дому та спочив на паризькому цвинтарі.

Інна Власюк

Місія Української Бібліотеки імени Симона Петлюри полягає у репрезентації української культури в європейському світі, сприянні у вивченні та зміцненні українсько-французьких зв’язків, збереженні ідейної спадщини Голови Директорії УНР і Головного Отамана Військ УНР Симона Петлюри та вшануванні його пам’яті.

Згідно до статуту Товариства «Українська Бібліотека імени Симона Петлюри» метою Бібліотеки є сприяння проведенню у Франції та в цілому світі досліджень з української історії та культури, а також збирання, збереження, репрезентація та поширення історичних відомостей про Симона Петлюру.

До головних завдань Товариства «Українська Бібліотека імени Симона Петлюри» належать:

— забезпечення догляду за могилою Симона Петлюри; 

— організація, зберігання та поповнення фондів Бібліотеки;

— збирання документів і архівів українських громад та організацій у Франції й у цілому світі, усіх пам’яток, документів та речей, що стосуються особи Симона Петлюри та його родини;

— влаштування курсів з історії та мови, конференцій та виставок про Україну;

— надання допомоги всім, хто цікавиться Україною, вивченням її історії та культури;

— публікація й поширення Інформаційного бюлетеня та спеціалізованих праць про Україну;

— підтримка і розвиток музею, присвяченого Симонові Петлюрі та його добі. 

Відвідуючи читальний зал Бібліотеки та працюючи з її фондами дослідники, митці, політики й журналісти мають можливість пізнати різні аспекти політичного, культурного, духовного розвитку України, познайомитись із сучасними політичними та економічними процесами в Україні, дізнатися про життя та діяльність представників української діаспори у світі.