Symon Petlura (1879–1926) przywódca niepodległej Ukrainy
21 травня 2019 р. у Варшаві відбулась Міжнародна наукова конференція «Symon Petlura (1879–1926) przywódca niepodległej Ukrainy. W 140 rocznicę urodzin», що була організована Biuro Badań Historycznych IPN i Studium Europy Wschodniej Uniwersytetu Warszawskiego.
У роботі конференції взяли участь відомі польські (dr hab. Maciej Krotofil, dr hab. Jan Pisuliński, dr hab. Jan Jacek Bruski, dr Stanisław Stępień, prof. dr hab. Mariusz Wołos, dr hab. Mirosław Szumiło, dr Paweł Libera) та українські історики (проф. Владислав Верстюк, д-р доц. Андрій Руккас, проф. Ігор Срібняк, проф. Олександра Гнатюк, д-р Олег Павлишин), які представили результати своїх досліджень, що стосувались різних аспектів життя та діяльності Голови Директорії та Головного Отамана Військ УНР Симона Петлюри.
Учасники конференції констатували, що С.Петлюра твердо і послідовно відстоював ідею польсько-українського міждержавного порозуміння, яке дозволяло скріпити сили та ресурси обох країн у боротьбі з більшовизмом, що мало першочергове значення як для УНР, так і для Польщі.
Докладніше про конференцію див.:
Далі фотозвіт конференції
На пошану Симона Петлюри: Конференція у Шевченковому університеті
16–17 травня 2019 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка заходами доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи Андрія Руккаса була проведена ІІІ міжнародна військово-історична наукова конференція «ВИБОРЮЮЧИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ», яка була присвячена 140-річчю з дня народження голови Директорії УНР та Головного Отамана Військ УНР Симона Петлюри. До її організації долучилась громадська організація «Асоціація випускників історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка», а також викладачі міжкафедральної освітньої програми «Військово-історичні студії».
До участі у роботі конференції зголосилась репрезентативна кількість дослідників з України, Польщі, Литви, Латвії та Естонії. У своїх доповідях історики проаналізували різні аспекти державно-політичної діяльності С.Петлюри, його участі у розбудові збройних сил УНР. Особливу увагу було приділено контактам Симона Петлюри з Юзефом Пілсудським, а також характеристиці періоду перебування Головного Отамана у Польщі (1921–1923 рр.).
На конференції було розглянуто широке коло питань, які стосувалися збройних сил балтійських держав, у т.ч. Литовського союзу стрільців під час операції у Клайпедському краї (1923 р.), ролі українців у литовських планах повернення контролю над Вільнюсом (1921–1939 рр.). Учасники конференції обговорили також різні аспекти міждержавних відносини Латвії та Польщі у 1919–1921 рр., війни за незалежність Латвії 1918–1920 рр. та досвіду формування Національної армії Естонії в контексті естонського державотворення (1918–1940 рр.).
Див. фотозвіт конференції