Книжковий відділ

Перше книжкове надходження – Конституція Пилипа Орлика (видана 1710 р. у Бендерах) – надійшло від голови Ради Бібліотеки В. Прокоповича 1 березня 1927 р. З того часу книжкові фонди Бібліотеки невпинно поповнювались, причому майже виключно шляхом безкоштовних надходжень від українських емігрантів. Особливо цінні видання («Історія Русів», «Опис України» Ґ. де Бопляна, «Історія Карла ХІІ» Вольтера, «Історія козаків-запорожців» Ж.-Б. Шерера, «Історія Києва» М. Берлінського та ін.) купувались для УБСП співробітниками журналу «Тризуб», які не шкодували для цього своїх коштів, кожного разу проводячи спільні збірки. У 1931 р. Бібліотека налічувала 7052 книжки, ще за п’ять років – 12492 (з них 6612 – українською мовою), а в 1937 р. – у фондах нараховувалось 13812 примірників, з яких українською мовою – 7430, іноземними – 6382). У січні 1940 р. Бібліотека імени Симона Петлюри нараховувала понад 14000 томів.

 
Одна з кімнат Бібліотеки, 1940 р.

З квітня 1946 р. і до сьогодні Бібліотека зібрала колекцію у понад 32000 книжок, однак повернути свої раритетні видання міжвоєнного періоду так і не змогла, оскільки останні були розпорошені між кількома бібліотечними установами на пострадянському просторі. Останнім часом у Бібліотеці триває процес каталогізації фондів у відповідності до сучасних вимог бібліотекознавства, що в перспективі уможливить дистанційний доступ читачів до повного опису книг УБСП. Зараз важливо пам’ятати про те, що позиція фундаторів Бібліотеки, закріплена у її статуті, весь час залишалась незмінною – бібліотечне зібрання має назавжди залишитися у Парижі.

Колекція періодики

З перших днів існування Бібліотеки тривав процес збирання української та іншомовної періодики. 1931 р. у її фондах налічувалось кількасот примірників періодичних видань за різні роки, ще за п’ять років – 482 назви україномовних журнальних періодичних видань та 240 видань іншими мовами, а також 200 газет, 90 з яких були у постійному користуванні. Як і книги та інші документи, міжвоєнна колекція була конфіскована нацистами, а після її захоплення більшовиками – опинилась розпорошеною у бібліотечних закладах кількох міст СРСР.
У повоєнний час процес збирання періодики було поновлено, завдяки чому зараз українська періодика у Бібліотеці представлена комплектами та поодинокими примірниками часописів, що виходили як на українських теренах, так і у Польщі, Чехословаччині, Франції, Німеччині, Швейцарії, США, Канаді та інших країнах. Сьогодні в каталозі Бібліотеки відображено близько 600 найменувань журналів і газет, які є цінним джерелом з суспільно-політичної та культурної історії українців у світі.

Колекція плакатів та оголошень

Українська Бібліотека імени Симона Петлюри володіє колекцією плакатів значної історичної вартості, збирання яких розпочалось з перших днів існування цього культурного осередку. Особливу цінність становить «Колекція плакатів і оголошень на відзначення річниць загибелі Голови Директорії і Головного Отамана Військ УНР Симона Петлюри».
У збірці представлено плакати як громадсько-політичного характеру (про Голодомор 1932-1933 рр., на відзначення різних урочистих дат в житті української еміграції), так і афіші театральних колективів, оголошення про виступи різних українських танцювальних та пісенних гуртів тощо. Серед останніх значний інтерес становить «Колекція театральних афіш українських артистичних колективів (1949-1959 рр.)», зокрема, «Ансамблю українських акторів під мистецьким проводом В. Блавацького», «Театру-студії під проводом Йосипа Гірняка» та ін. Більшість афіш виготовлені типографським способом, але й представлені мистецьки оформлені рукописні зразки.
Влітку 2009 р. було проведено упорядкування та реставрацію значної частини колекції, в результаті чого документи було систематизовано за тематичним і хронологічним принципами та сформовано у теки. Переважна більшість плакатів та афіш має значну історичну вартість і потребує оцифровування.

Музейний відділ

При Бібліотеці, «як її неподільна частина», від часу її створення існував Музей С. Петлюри, у якому зберігалися його посмертна маска, рукописи, світлини, архів Судової комісії в справі процесу Шварцбарда та інші раритети. Радою Бібліотеки була прийнята окрема постанова про збирання та збереження епістолярної спадщини Головного Отамана, згідно до якої спеціально виготовлялися копії всіх його листів, що зберігалися у Бібліотеці (створювався т.зв. «страховий фонд» документів), а також у міру можливості копіювалися листи С. Петлюри, які перебували на зберіганні в інших осередках чи у приватних осіб.

 
Обстановка кімнати, в якій мешкав С.Петлюра перед смертю (1926 р.).

Рада Бібліотеки намагалась зберегти як особисті речі й документи Головного Отамана, так і саму атмосферу, в якій він перебував в останні місяці й дні свого життя у Парижі. На одній із стін було розміщено штандарт Голови Директорії, яким було вкрито труну С. Петлюри, а на ньому на щиті з чорного оксамиту – посмертну маску Головного Отамана.

 
Частина експозиції музею Бібліотеки на rue de La Tour d’Auvergne, 41.

У міжвоєнний час Бібліотека збагатилася колекціями фотографій, листівок, діапозитивів і негативів, стародавніх та сучасних мап, кількома десятками великих альбомів малюнків і світлин про Україну, альбомами українських гербів та екслібрисів. Вона також володіла повною колекцією поштових марок і грошових банкнот часів української незалежності 1917-1920 рр.

Частина музейної експозиції Бібліотеки (міжвоєнна доба)

Сьогодні у музейному відділі Бібліотеки зберігаються окремі особисті речі Головного Отамана, його посмертна маска, скульптурні портрети Ольги та Лесі Петлюр, відзнаки українського війська, а також картини українських митців, фотодокументи, твори українського народного мистецтва (вишивка, гончарні та інкрустовані вироби, писанки тощо).

 
Фрагмент з музейної експозиції Бібліотеки, 2018 р.

Архівний відділ

Архівне зібрання Української Бібліотеки міжвоєнного періоду містило цінні документи Уряду УНР в екзилі, матеріали редакції журналу «Тризуб», архіви громадсько-політичних діячів, учених, літераторів (Т. Котенка, Б. Лазаревського, П. Чижевського та ін.) та українських організацій на теренах Франції, зокрема, Товариства бувших вояків Армії УНР. Архівні зібрання Бібліотеки були вивезені нацистами разом з іншими бібліотечними колекціями у січні 1941 р. Згодом вони потрапили до радянських спецсховищ і до сьогодні не повернені Бібліотеці. У повоєнний період Рада Бібліотеки відновила важливу діяльність із збирання документальних свідчень Визвольної боротьби за Українську державність і незалежність. Сьогодні в архівному відділі сконцентровано цінні документи, що стосуються життя та діяльності Симона Петлюри, а також увічнення його пам’яті. Проводиться робота з упорядкування, систематизації та описування колекцій.